Семена черемши многолетней 0.2г

Черемша містить у собі сильну ефірну олію, крім цього, у листі цієї рослини великий вміст вітаміну С, вміст якого залежить від висоти місця, де вона росте, тобто, що вище в горах росте черемша, тим більше в ній аскорбінової кислоти. Крім того, чоремша багата на вміст білка, легко розчинні мінеральні та безазотисті екстрактивні речовини, а також містить досить велику кількість фітонцидів, які мають високу антибіотичну дію. Здавна, у народній медицині чоремшу, так само, як і часник використовували як лікувальний засіб. Друга назва чоремші — дика цибуля, його мешканці Кавказу почали вживати набагато раніше, ніж з'явилися культурні різновиди цієї рослини. Салат, приготований зі свіжого листя черешні, допомагає підвищити апетит, завдяки посиленню виділення шлункових соків, це дуже корисно у разі функціональних порушень шлунково-кишкового тракту.

Вживати черемші у сирому вигляді необхідно у разі гіпертонічної хвороби, під час лікування атеросклерозу, а також просто у разі браку вітаміну. А також як протиглистий засіб. У стародавній Греції, черемшу вважали рослиною, яка здатна, так сказати, «підтримувати мужність». Подрібнені листочки черемші та сік успішно застосовувався зовнішньо, у разі різних захворювань шкіри, особливо у разі появи лишаїв і бородавок.

Лікарі народної медицини, досі радять застосовувати настій черемші під час лихоманки та ревматичних болів, ним натирають хворі місця. Готується настій просто, береться 10-20 г черемші, і заливається 1 склянкою киплячої води. Спиртовий настій черемші застосовується для розтирання та примочок, крім того, вживання цього спиртового настою всередину допомагає в лікуванні кашлю, найрізноманітнішого походження. У сирому вигляді черемшу вживають у разі різних захворювань щитоподібної залози, а також у разі гіпо- та гіпертиреозів. Застосовуючи чоремшу для лікування захворювань щитоподібної залози й атеросклерозу, можна не побоюватися медикаментозного гіпертиреозу, навіть якщо застосовувати її тривалий час. Для лікування, черемшу солону і квашену можна використовувати нарівні зі свіжою чоремшою.

У стародавніх лікувальних «Травниках» йдеться про гарну здатність чоремші Зберігати, тобто її використовували як запобіжний препарат від чуми (у період епідемії), холери, черевного тифу, крім того, як засіб проти заразних захворювань тварин. Чудовими бактерицидними властивостями володіють листя ведмежої цибулі. Якщо всього лише дві-три хвилини пожувати листочок черемші, у порожнині рота «вб'ється» вся шкідлива мікрофлора, завдяки виділенню з листя чоремші фітонцидів. Ці речовини також сприяють розвитку тканин і їх відновленню.

Якщо підібрати потрібне дозування, фітонциди можуть зміцнювати нервову систему, стимулювати діяльність серцевого м'яза, покращувати обмін речовин, а також посилювати секреторну функцію шлунково-кишкового тракту.

Завдяки працями вітчизняних вчених, стало відомо, що черемша, як рослина, що належить до групи часників, не тільки в спиртових екстрактах, а й у водяних здатна знижувати кров'яний тиск і посилювати сечовипускання в людей, а також збільшити силу серцевих скорочень, водночас сповільнювати пульс.

Як відомо, «ведмежа цибуля» є улюбленою їжею в досить великої кількості різних народів, особливо черемшу цінують ранньою весною, тоді, коли в людини вітамінне голодування, через те, що інші овочі та фрукти ще не дозріли. Свіжі, молоді пагони, листя і стебла використовують як начинку для приготування тістечок, великих пирогів, а також для страв із м'яса та риби як заміну цибулі. Черемша, не втрачає своїх корисних властивостей, під час засушування прок, замість часнику та цибулі.